Катя: Батьки не готуйтеся до весілля, бо я лесбіянка. Сильно, прямо і без коментарів. Так, щоб хоч на трохи позбавити себе нависань на тему одруження. В той момент, коли  порване його підошвами серце саме собі не бажає загоєння. Коли двері нервуються з приводу того, що попросили його покинути приміщення. І коли навіть небо подібне на кусок його сірої сорочки...

Ада любить втомлене від цілунків тіло, але аж ніяк не алергічну реакцію на щитину Євіка. Євік не  любить боротися із щетиною швидше ніж за два дні від останнього її видалення....

           ***

В нас однаковий  запах

Слини крові і поту

Я шукаю роботу

продавати мімози

Може піду зі злості

бачиш метаморфози

зачастили у гості

може стану барменом

і тобі наливати

буду чудо-коктейлі

і з цукрової вати

подавати десерти….

може буду на біржі

у ціні піднімати

акції твого серця

я шукаю роботу

ти лиш тільки

не сердься…

…випусти сполохане тіло з обіймів тканини на простори , на простині …закинь на дно пляшки Джина записки із своїми примхами ..швидше , швидше рухайся аж до кінця …

 

Твоє тіло має свій особливий, мною дуже любимий запах… може, так пахнуть кедрові горішки. А в одного запах був такий приторно - нав’язливий як молоко породіллі, ніколи б не вдалося звикнути до постійної присутності  такого аромату…

  

Запах тіла може дивно помінятися : із запаху рідного на запах колишнього.. але важливо, щоб запах колишнього не перестав бути запахом близького…

Солодкий присмак губ буває не лише в червні, коли багато фруктів, а видалений номер не співпадає із провалами в пам’яті: скоріше навпаки, недобра прикмета - це коли на тебе не чекають, або все – таки  ждуть… але тільки розчарування.

Дуже важливе відчуття твоєї присутності  особливо, коли злива язиками дощів торкає всі ерогенні зони і важко вже відрізнити чи ти як дощ чи дощ як ти пестить тіло і наповнює його вологою…чи вологоyou….

Місто пробує забути тебе.

Не дозволю

Бо:

Воно не існує для мене поза тобою.

Бо:

Відбитки твоїх підошв на кожній вулиці-аплікаціями до наших спільних історій.

Бо:

Бездомні думки про тебе виглядають з кожного закутку і рвуться в мої теплі обійми.

Бо:

Любов, народжена цим містом не існує поза нами.

Бо:

Відсутність твого дихання призводить до втрати містом пульсації.

Бо:

Всі дороги стають закритими для мене ,

бо кожна з них кричить, що їй самотньо без наших стосунків,

бо кожна з них не уявляє себе за межами простору що почався з одного кроку - розміром в поцілунок.

Ти сидиш і слухаєш свої нерви  і цілуєш фільтри своїх сигарет. Я сьогодні зайшла на квартиру , в якій ти жив раніше, майже з 100 -% переконанням ,що ти саме там. Сказали немає його, давно вже тут немає...

Як могла таке собі вигадати , коли вже рік приходжу зовсім у інше приміщення , за іншою адресою із іншого кольору шторами. Із вікнами не на ту сторону, із дверима не так розміщеними, із Морфеєм не таким невідомим, не таким недоступним не таким ...

Що я там загубила? Що мені тут не вистачає, чого бракує? Чи гарячого шоколаду у холодному березні чи початку того, що вже втратило назву?

Каміння занадто красиве тепле і живе, щоб були підстави для появи різних там приказок про кам’яне серце, або загадок про відсутність в каменю душі.

Моя маленька дівчинко, десятки наших спільних каменів, що мали цікаву форму стоять у створеній нами псевдо-галереї на березі річки.

 Коли часто  ходиш узбережжям починаєш відчувати, як по різному доторкають камені твої підошви, як хоче вийти на волю з-під них невидима пересохла ріка, як форма їхня відточується і стає все більш вгадуваною. Ти лякала мене перевертнями в передвечірній час, відчуваючи стопами , як втрачає пісок тепло … в тебе такі загострені клики -  розкішні зуби для справжньої вампіриці…

Сонцемореліто - казка

Роздягатися корисно, щоб тіло відчуло справжні доторки літа теплі і вологі водночас…

 … танцюйте Білосніжки в яскравих купальниках, під палючим сонцем у вас надто великий вибір – кожній по сім гномів і як мінімум один накурений принц, зациклений на ідеї яким завгодно чином розбудити вас, щоб розказати про серйозний намір врятувати спершу королівство , а потім і всю планету.

 

Телесика звабила самотня  жіночка, казала ж йому мамуся не заводити курортних романів. Пливи Івасику до берега доплачувати за харчування у пансіонаті немає потреби коханка напекла тобі пиріжків. Мамо, не називайте її після цього відьмою.

 Снігова королева плюнула на свої принципи і пішла в солярій. Ще одного казкового персонажа залоскотали місцеві русалочки, відпустка таки затягнеться . Соловей – розбійник пам’ятає про ваше провітрювання кімнати.. Мікімауси цікаво виглядають топлес. Умка вирушив на пошуки мами, а потрапив у любовний трикутник…

Чари, як і гроші в гаманці, закінчуються під ранок у закладах цілодобових розваг…

 

Сонцемореліто - казка…

 

Таїнство твоїх чарів сильне і не пояснюване, велике і природне, несамовите і непередбачуване навалюється хвилею і не можеш йому супротивляться і не хочеш від нього відмовитися , а лише пізнати його до кінця і розчинитися  в ньому, забувши про всі застереження і обачність .

Погляди ..дотики взаємодія.. реакція… Любов.як лакмус проявляє нові сторони відчуттів..

Щоранку ми прокидаємося в різних частинах міста, в різних містах або іноді навіть у різних країнах для того, щоб з першого кроку і з першого речення наблизитись один до одного. Навіть на віддалі я можу розгадати ранкові дійства Аліси. Спочатку вона неохоче пробуджується від карамельно - жовтого заливу світла у кімнаті, потім, відкинувши кутик ковдри, вислизає з її обіймів, випускаючи при цьому  на волю тепло свого тіла .. і далі напівсонно вирушає у напрямку ванни…тут варто звернути увагу на її стопи , неймовірно красиві  акуратні засмаглі стопи.

Моя Любов застрягла десь у зоні Чорнобиля :сіла собі на реактор і звісила ноги, плеще в долоні ,ніби не розуміє , що вже опромінена .

 А довкола неї повиростали велетенські півонії. Кліпають на місяць, переконують зірок, що скоро їх замінять.

Морфей біжить до мене травами , травами, травами, а вони не пускають, а вони обвивають руки і ноги, зв’язують докупи стомлені намоклі крила, проростають в одяг, здавлюють легені...

Але я чекаю, тому він обов’язково добіжить!!!!!!!!!!

Сніг , розкиданий небом...День посварений із світлом...Спалені фрагменти тепла...Целофанові кроки зими...Послухай процес напливу спогадів. Впусти моє зображення у двері холоду . Намалюй моє тіло на замерзлих квітах. Зроби крок у напрямку моїх снів і... – ми на рівні прихованого літа. Один рух... - внизу лиш обривки нікому непотрібних холодних історій.

П’єш сік трави і віриш у то ,що мрії здійснюються в тому порядку , в якому вони записані. І кричиш у вакуум про любов. І ніби не відбулося 730 днів мого знання про твоє існування і навпаки.

Ніби просто вирішив прогуляти пари , а то була весна... І сплутав мене з нею. І дізнався про то, що я є. І пов’язав з того приводу собі червону шовкову стрічку на руку

 Будь важливим

Щоб можливо

не відрізати волосся що

любить лиш твої руки

 

будь єдиним

щоб година

не прийшла така безмовна

 із вставною щелепою

 тому мовчазна.. і затяжлива

 

будь вчасним

 щоб щастя

 не залишити в поспіху

 на останній поличці прокуреного вагону

 

будь останнім

 щоб кохання

 не зізналося саме собі у шизофренії чи параної,

 

 тому просто будь!!!!!!!!!!!!!!

 

 

 

"Sun is shining"(PEACEенька Боба Марлі)

Останній спомин твого цілунку злизує осінь. Вітер знімає слухавку і відповідає твоїм голосом. Питає чи я не хочу чаю.

Я так люблю його-вітер /твій блакитний светр/ витер, висушив розлитий мною гарячий шоколад на твоїх нових джинсах.

Хочеш на Jamajkу??? Там "Sun is shining".А тут: простуди, коматози, метаморфози, депресії. . .

Треба збирати гроші. . .

"Дайте пару копійок!!!!!!!!!!!"

 

Du rieghst so gut . . .

„Ми з Тобою” . . . захлинаємося синім згустком вільного неба .Ще пам’ятаємо на дотик тепло землі, але вже не спостерігаємо на ній відбитків своїх ніг.

 Слідкуємо за тим, як танцює сонце під нашу улюблену пісню. . . Твій запах володіє мною. . . Я з ним, з Тобою, в Тобі.

 Кажеш я:

- кітка

- квітка

- клітка

А ти  :????????????????